¶ А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.

 І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.

 І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.

 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,

 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,

 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,

 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.

 ¶ І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.

 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.

 І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.

 І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!

 А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.

 А филистимляни ще отаборилися в долині.

 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.

 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.

 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.

 І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.