| Chapter 129 |
1 | ¶ Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість! |
2 | Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! |
3 | Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, |
4 | та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! |
5 | ¶ Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! |
6 | Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, |
7 | що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, |
8 | і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа! |